Нагендра пам’ятає, як уперше почув Євангеліє в підлітковому віці, коли християни прийшли в його село роздавати християнську літературу. Його родина сповідувала індуїзм, і оскільки він не робив «нічого поганого», то не бачив необхідності приймати те, чого навчали в цих брошурках. «Я думав, що маю свою релігію, тому тримався своєї віри в індуїзм», — сказав він.
Минули роки, перш ніж насіння, посіяне через цю євангельську книжечку, дало плоди. Його племінник, християнин, подарував йому Біблію, і протягом наступних п’яти років Нагендра читав Слово Боже.
У процесі її вивчення Нагендра зацікавився Христом. Цей чоловік зрозумів, що Ісус дуже відрізняється від індуїстських богів і богинь, яких шанувала його родина. «Щоб принести мир, вони [індуїстські боги] мали когось вбити, — зауважив він. — Ісус нікого не вбив. Натомість Він віддав Своє життя на хресті». Продовжуючи читання, він сповнився глибокої шани до Біблії та визнав її Святим Письмом.
Укорінення та перевірка
Одного дня, прямуючи до своїх полів, він побачив жінку, яка роздавала дітям Новий Завіт.
Усвідомлюючи, що Слово Боже є священним, він дорікнув їй: «Це Святе Письмо. Не давайте його дітям, бо вони не знають його цінності. Вони можуть його викинути або не читати вдома… Так ми зневажаємо Святе Письмо». Він продовжив, пояснюючи, що потрібно давати ці книги лише тим, хто вміє читати, проявляє інтерес та розуміє цінність цієї святої книги.
Здогадавшись, що Нагендра шукає Господа, жінка зв’язалася з іншим християнином, який запросив його до місцевої церкви. Там згодом він прийшов до віри в Христа, повністю переконавшись, що Ісус є єдиним шляхом до миру в його житті. Приблизно через місяць Нагендра прийняв хрещення.
Але мир, який Нагендра відчув, коли насіння Євангелія пустило коріння в його серці, створив напругу в родині.
Коли Нагендра сказав дружині, що став християнином, вона розлютилася. «У нас є своя релігія!.. Свої боги! — сперечалася з ним дружина. — Чому ти змінив віру?»
«Я повністю присвятив своє життя Ісусові», — відповів він їй.
Гнів його дружини був викликаний страхом. Вона знала, що їхня громада зневажатиме їх, оголосить невірними, поб’є і, можливо, вижене з села. Непал — це країна з колективістською культурою, у якій важливі рішення ухвалює глава сім’ї або лідер громади; самостійні рішення інших осіб є неприйнятними і викликають опір. Сім’ї та громади особливо тиснуть на тих, хто залишає віру предків та навертається до Христа.
Нагендра намагався заспокоїти дружину, щоб вона не тривожилася через можливу реакцію громади на його вибір вірити в Христа. Згодом він запросив її піти до церкви разом. Відхиливши запрошення, вона почала ускладнювати йому життя та звинувачувати в усіх негараздах.
Щоб уникнути напруги вдома, Нагендра щовечора йшов на свої поля, де ночував у солом’яній хижі (на фото ліворуч), і молився за свою дружину, трьох дочок і двох синів.
Згодом його діти зацікавилися Євангелієм. Коли він отримав аудіо-Біблію, діти теж почали її слухати. Аудіокнига настільки сподобалася їм, що вони навіть сперечалися за черговість прослуховування. Відтоді як він придбав ще декілька пристроїв, діти слухають Святе Письмо щодня, а Нагендра використовує ці історії, щоб навчати дітей істини, переконуючись, що вони розуміють її правильно.
Як і побоювалася його дружина, вся громада виступила проти рішення Нагендри слідувати за Христом. Дехто погрожував вигнати його з села, заявляючи, що він не заслуговує бути частиною спільноти. Але щовечора, відпочиваючи у своїй хатинці, він молиться і за них.
Нагендра продовжує навчати своїх дітей християнської віри, подорожуючи своєю місцевістю, щоб поширювати Євангеліє
Несподіваний урожай
Напруга вдома та в громаді не завадила Нагендрі ділитися Євангелієм, сіючи насіння, подібне до того, яке було посіяне в його серці, коли він був підлітком. «На базарі, у моїй крамниці, вдома чи прогулюючись селом, — каже він, — я ділюся Євангелієм із кожним, хто виявляє зацікавленість». Він роздає Біблії і щодня проводить зустріч із шістьма чоловіками, які шукають Христа.
Незважаючи на труднощі, з якими він зіткнувся через дружину та громаду, Нагендра побачив Божі благословення. Нещодавно він отримав щедрий урожай, що дозволило йому виплатити борги. «Тепер я маю заощадження і можу оплачувати навчання своїх дітей». Він вірить, що завдяки цьому свідченню його дружина починає розуміти, що Бог, Якого він шанує, є істинним. На запитання, як би він відреагував, якби врожай був бідним, Нагендра відповів спокійно і впевнено: «Навіть якщо мій урожай буде невдалим, Бог обов’язково допоможе праведнику».
Нагендра поділився планами розпочати будівництво будинка, в одній із кімнат якого він хотів би проводити церковне спілкування. Зараз чоловік змушений долати кілька кілометрів пішки, щоб відвідувати богослужіння. «Якщо ми зможемо розпочати зібрання тут, — сказав він, — вони почують Євангеліє».
Нещодавно один із працівників «Голосу мучеників» повідомив, що Бог змінює серце дружини Нагендри. У своїй хатині зі солом’яною стріхою він продовжує молитися за її спасіння — щоб насіння Євангелія, яке колись посіяло розбрат, пустило коріння і зросло.