6.04.2024
Ясмін розмовляла біля свого будинку з подругою, коли на вулиці пролунала стрілянина. «Я бачила, як вони йшли, стріляючи, — згадує Ясмін. — Я кинулася до будинку, щоб повідомити про це чоловікові».
Ісламські екстремісти спустошують значні території Буркіна-Фасо ще з 2016 року. Двома найбільш жорстокими угрупованнями бойовиків у регіоні є «Ісламська держава у Великій Сахарі», яка дотримується ідеології салафітського джихадизму, та «Джамаат Нусрат аль-Іслам», що у перекладі означає «група, яка підтримує іслам і мусульман». Використовуючи величезні пустелі сусідніх Малі та Нігеру за базу, угруповання нападають без попередження, користуючись обмеженим військовим потенціалом уряду країни. «Терористи озброєні краще, ніж армія», — розповідає місцевий пастор.
Ісламістські угруповання взяли під свій контроль приблизно 40 % території Буркіна-Фасо, убили понад 10 тисяч людей і змусили близько 1,7 мільйона, включаючи багатьох мусульман, залишити свої домівки та знайти притулок у таборах для внутрішньо переміщених осіб. З 2019 року бойовики, які прагнуть створити ісламський халіфат, спеціально націлюють свої напади на християн, часто обираючи саме пасторів та інших християнських служителів. Як нам стало відомо, за останні кілька років тікати від ісламістів були змушені 500 пасторів лише однієї з деномінацій країни.
15 травня 2023 року озброєні нападники увійшли в місто, у якому мешкала Ясмін, розташоване на півночі Буркіна-Фасо біля кордону з Малі. Її чоловік, пастор Лоран Сіадау, тікаючи на своєму маленькому мотоциклі, хотів забрати дружину з собою. Проте Ясмін відмовилися, не бажаючи залишати подругу саму. Отож Лоран умчав на мотоциклі, а жінки залишили село пішки.
Почувши за собою нові постріли, подруги попрямували до лісу й зрештою знайшли притулок в сусідньому населеному пункті. У місто Ясмін прибули урядові війська, щоб очистити його від терористів. Бойові дії між ісламістами та військовими не дозволяли Ясмін повернутися додому упродовж понад 24 годин. Жінці також ніяк не вдавалося зв’язатися по мобільному телефону з чоловіком.
Коли Ясмін нарешті змогла повернутися у свій дім, вона була вражена, побачивши неподалік від будинку мотоцикл Лорана. Двоє дорослих синів розповіли матері, що з невідомих причин батько забіг до церкви, розташованої неподалік, і там його настигли й застрелили ісламісти.
***
Лоран був пастором упродовж не дуже тривалого часу. Більшу частину життя він працював кухарем у столиці країни Уагадугу. Однак 2018 року чоловік почав відвідувати біблійну школу. А через два роки відчув, що Бог кличе його служити на півночі Буркіна-Фасо, де ісламські екстремісти діяли особливо активно і де багато людей сповідували іслам або практикували анімізм.
Ясмін говорить, що служіння благовістя у цьому регіоні схоже на роботу на фермі. «Тут [Євангеліє] нагадує насіння», — пояснює вона. Вони з Лораном старанно сіяли та наполегливо доглядали його. А плодом їхнього молитовного служіння було звільнення містян від духовного гніту.
Після убивства чоловіка Ясмін знаходить розраду в молитвах зі своїми дітьми
Один із п’ятьох дітей подружжя, син Марсель, пригадує, що не всі в родині підтримували їхній переїзд до небезпечного регіону на півночі Буркіна-Фасо. Тітки, дядьки та інші родичі застерігали: «Не пускай батька в те місто; його мешканці не хочуть, щоб він там був». Утім Марсель відповідав їм: «Батько завжди казав, що Бог покликав його туди, і він повинен іти».
Незважаючи на жорстокість і несправедливість убивства Лорана, Ясмін запевняє, що вона не тримає злості та ненависті на його вбивць: «Я від усього серця бажаю, щоб Святий Дух Божий торкнувся цих людей і змінив їхні серця».
Марсель також молиться, щоб ті, хто вбили його батька, покаялися і прийняли Господа, і «щоб одного дня вони також могли піти на небо». Зараз хлопець навчається в біблійній школі. Він твердо вирішив піти стопами батька й також стати служителем. «Моліться за мене, щоб, коли я закінчу навчання, я міг зайнятися служінням, — просить Марсель. — Також [моліться] про те, щоб мої тітки, дядьки та інші родичі, які не знають Ісуса, зустрілися з Ним і дізналися, за яку віру помер мій батько. Він помер за Євангеліє!»
Ясмін також потребує молитов про витривалість у вірі. «Моліться за мене, — говорить вона, — щоб Бог потішив і підтримав мене і я залишалася твердою у вірі до кінця».
Ясмін Сіадау розповіла нам свою історію лише через 16 днів після убивства її чоловіка. Ще перебуваючи на ранній стадії скорботи, жінка з теплом згадувала працю, яку вони з Лораном виконували разом, сіяючи насіння Євангелія на півночі Буркіна-Фасо. «Я щиро радію тому, що ми встигли там зробити, — говорить вона, — тому що багато людей присвятили життя Ісусу Христу».