13.04.2024
У своїй атеїстичній комуністичній країні кубинці отримують надію завдяки зустрічі зі Словом Божим.
Габріель перебуває у постійному русі. Крім того, що він очолює церковну громаду й проповідує Євангеліє при кожній нагоді, він також є ефективним засновником церков і завзятим розповсюджувачем Біблії. Він навчає християнських лідерів на всій території острівної держави з населенням близько 11 мільйонів людей, щоб вони могли проголошувати Христа у своїх громадах, чому категорично чинить опір комуністичний уряд, який контролює Кубу з 1950-х років.
Християни на Кубі охоче приймають Слово Боже, яке важко дістати в комуністичній країні
«Мета нашого служіння, — пояснює Габріель, — донести до людей Слово Боже, щоб воно торкнулося їхніх сердець. Замість того, щоб просто навчати Божих заповідей, ми зосереджуємося на настановах Ісуса про послух. Вивчаючи біблійний текст, ми ставимо запитання: “Що ви збираєтеся робити, щоб бути слухняними цій настанові?” Ми також запитуємо: “Що ви перестанете робити?” Неймовірно радісно спостерігати за тим, як люди змінюються!»
За 20 років євангельського служіння на Кубі, де більшість людей є атеїстами, а багато хто практикує спіритизм та забобони, Габріель бачить, як день за днем, рік за роком змінюються життя людей завдяки зустрічі зі Словом Божим.
Хоча більшість кубинців є атеїстами і практикують спіритизм та забобони, Слово Боже змінює їхні життя
Благаючи Ісуса
Будучи хлопчиком, який ріс у сільській місцевості далеко від лікарні та навіть місцевого лікаря, Габріель добре знав, що таке безнадійність. Страждаючи з п’яти років на важку форму астми, він часто лежав у крихітній хатині з земляною долівкою, у якій жив з матір’ю, бабусею та дідусем, і задихався. «Всі очікували, що я помру», — розповідає Габріель.
«Одного разу вночі, коли я вмирав від нападу астми, мама здійняла руки до неба в благанні: “Ісусе Христе, допоможи нам!” — згадує Габріель. — Тієї миті кімната наповнилася присутністю Бога… і я відразу ж відчув полегшення». Те саме відбувалося ніч за ніччю, і через шість місяців сім’я почала відвідувати богослужіння в церкві, яку вони знайшли за декілька кілометрів від свого будинку.
Габріель вважає природним, що він увірував у Господа після того, як відчув на собі Його силу. «Уявіть Бога, який зцілює вас щоночі, — говорить він, — Бога, який приходить у ваше життя, приходить у ваш дім і починає все там перетворювати». Завдяки цьому чуду, явленому Габріелю, уся сім’я здобула віру в Христа. Його рідні прийняли хрещення, і незабаром їхній дім став першою церквою в громаді.
Бувши лідером молодіжної групи, у віці 16 років Габріель ще раз пережив зустріч із Богом. Він почув проповідь про те, що Давид був людиною по серцю Божому, і вирішив присвятити своє життя заснуванню церков.
Через рік, завершивши навчання зі служіння, Габріель вирушив на перше своє місіонерське поле — у місто, де на невелике населення, що складалося усього з 200 сімей, припадало 14 окультних храмів. «Усі там зловживали алкоголем, — пояснює Габріель. — Скрізь панувала зрада, розпуста. У цьому місті було дуже важко працювати».
Цієї духовної темряви виявилося достатньо, щоб довести Габріеля до відчаю. І через почуття зневіреності молодий служитель вирушив додому, аби набратися сили. Там у журналі він прочитав статтю, яка торкнулася його серця. У ній ішлося про іншого місіонера, який несе служіння на вкрай важкій ниві. Стаття надихнула Габріеля і допомогла йому усвідомити: Бог очікував від нього не успіху, а вірності.
Габріель повернувся до міста, куди покликав його Господь, і відразу ж став помічати зміни. «Бог діє у серцях людей, — пояснює він. — Саме Він змінює їх. А моє завдання — щодня йти туди, куди Він мене веде». Вірно продовжуючи служіння, Габріель побачив, що до нього приходить усе більше людей, щоб почути звістку про спасіння. Незабаром зростання кількості віруючих надихнуло його на те, щоб придбати землю для будівництва приміщення церкви.
За оцінками Габріеля, його мережа волонтерів поширила кілька сотень тисяч Біблій
Відсутня частина
У міру того, як у цьому місті утверджувалася церква, Габріель продовжував іти туди, куди його вів Бог, несучи Євангеліє й іншим громадам. За його оцінками, у період з 2009 до 2013 року він та інші християнські трудівники стали свідками тисячі сповідань віри. Але потім, так само швидко, як і почалося, відродження згасло.
Габріель був розчарований, помітивши, що у житті новонавернених віруючих немає стійких змін. Коли він поділився розчаруванням із другом, той одразу ж зрозумів, у чому проблема. «Ви зосереджуєте увагу на євангелізації, — сказав він, — проте не навчаєте учнівству».
Друг порекомендував Габріелю пройти навчання, яке допомогло б вирішити завдання, що стало перед ним. «Мій друг провів перше навчання наставництву новонавернених на Кубі, — розповідає Габріель. — Раніше ми розуміли навчання людей учнівства як «Приходьте до церкви, і ми вас навчатимемо». Проте навчання наставництва, яке провів мій друг, дало нам нове бачення: «Ісус наказує нам: “Ідіть!”».
Навчання учнівства привело до руху, що перетнув конфесійні кордони. 2014 року 70 лідерів, які пройшли навчання у перший рік, заснували понад 500 груп із вивчення Біблії у домах невіруючих. Відтоді кількість груп зросла до 15 тисяч, причому кожна з них з’явилася після того, як Біблія потрапила до рук людини, яка відчайдушно потребувала надії, якої так мало на Кубі. З цих груп з вивчення Біблії виросло близько 2500 домашніх церков.
З 2014 року на Кубі з’явилося 15 тисяч груп із навчання учнівства через те, що до рук людей, які відчайдушно потребують надії, потрапило Слово Боже
Найкраща інвестиція
Щоб проілюструвати спрагу кубинців до істини, Габріель ділиться фотографією, зробленою під час нещодавнього поширення Біблії у столиці Гавані. На ній близько дюжини людей тягнуться за Бібліями; на їхніх обличчях видно почуття хвилювання, яке помітно й у напрузі протягнутих рук. «Неймовірно бачити таку спрагу до Бога у моїй країні!» — радіє служитель.
Габріель отримує для розповсюдження кілька тисяч Біблій за раз, і, за його оцінками, його мережа вже поширила кілька сотень тисяч примірників. «Незважаючи на це, нам потрібно ще більше Біблій, — говорить він. — Люди в захваті від можливості отримати Слово Боже. Якщо мене запитають, скільки Біблій мені ще потрібно, я відповім: мільйон, хоча й знаю, що навіть мільйона Біблій буде недостатньо».
Габріель розповідає, що він та його колеги по служінню зв’язалися приблизно з 80 % тих, хто отримав Біблію, і дізналися, що близько половини з них стали членами домашніх груп із вивчення Божого Слова. Служитель упевнений, що навіть ті, хто не приєднався до груп, переживають духовну трансформацію, читаючи Біблію самостійно.
Габріель вірить, що Бог закликав його для роботи з поширення Його Слова по всій острівній державі. Він має величезну мрію: «Я хотів би помістити Біблію у кожен дім на Кубі. Ось моя ціль. Ось чого я пристрасно бажаю!»
Знайти Слово Боже на Кубі нелегко. Хоча деякі громади намагаються придбати Біблії через зареєстровану урядом Раду церков, вони коштують дорого, призначені виключно для зареєстрованих громад і досі недоступні у великих кількостях. Одна Біблія може коштувати понад третину щомісячного доходу середньостатистичного кубинця.
У деяких церквах Біблії — настільки велика рідкість, що їхнім членам доводиться ділитися одним-двома примірниками, розрізавши їх за книгами та розділами, щоб люди могли переписувати уривки для вивчення. Іноді стару сімейну Біблію можуть неодноразово переплітати та склеювати, щоб продовжувати використовувати її в сім’ї та ділитися нею з іншими віруючими. «Коли люди голодують, вони не мають доступу до Біблії, тому що просто не можуть її придбати, — пояснює Габріель. — Ось чому я вдячний усім, хто уможливлює доставку Слова Божого до різних країн світу. Запевняю вас, кожен подарований нам примірник потрапляє у потрібне місце. Біблія приходить у дім, де панує пітьма, і змінює життя людей. Вона зціляє шлюб, рятує дітей від того, щоб вони росли без батька, дарує звільнення від залежності алкоголіку та відьмі. Найкраща інвестиція, яку можна зробити зараз, — це Слово Боже».
Ніколи не спалюйте мости
Завзятість і праця мережі служителів, яку очолює Габріель, щодо поширення Біблії та навчання новонавернених віруючих не залишаються непоміченими. Співробітники бюро у справах релігії часто відвідують їхні богослужіння, щоб переконатися, що проповіді не мають політичного підґрунтя і не є критичними щодо марксистської ідеології уряду. Постійне стеження, за словами Габріеля, створює труднощі служителям.
Габріель розповідає, що протягом багатьох років служіння він неодноразово отримував погрози та попередження, а також стикався зі скептицизмом та опором своїх співвітчизників з атеїстичним світоглядом. Однак він не здається, оскільки знає, що без Ісуса Христа ніхто не має надії на спасіння.
Служитель згадав історію про те, як колись, коли він прийшов до в’язниці за дозволом проводити там богослужіння, чиновник із пенітенціарної системи став йому погрожувати й вигнав його. Однак пізніше його серце пом’якшилося, і він запросив капеланів нести тюремне служіння у підзвітних йому в’язницях. Згодом члени сім’ї чиновника почали навертатися до Христа, і Габріель зумів налагодити стосунки з цим чоловіком. «Ніколи не спалюйте мости, — говорить Габріель. — Не відкидайте нікого, бо той, хто сьогодні повернувся до вас спиною, завтра може обернутися обличчям. Ніколи, ніколи не платіть злом за зло. Люди можуть бути вашими ворогами, але потім навернутися до Господа».
Замість того, щоб витрачати енергію на занепокоєння з приводу опозиції, Габріель продовжує нести людям Боже Слово.