18.11.2023
Юсеф не завжди цікавився Богом. Незважаючи на те, що він народився у традиційній християнській родині на Близькому Сході, він мало замислювався про християнську віру.
Фото: Юсеф та інші трудівники розповсюджують Слово Боже, незважаючи на опір, з яким вони стикаються
«Коли я закінчив середню школу, — сказав Юсеф, — я торгував усіма видами наркотиків». Незабаром чоловік знайшов роботу, яка передбачала поїздки до таких місць, як Пакистан, де він міг легко діставати їх як для особистого використання, так і на продаж.
Якось у двері будинку Юсефа постукав християнський місіонер. «Він мені дуже не подобався, я хотів, щоб він зник з нашого життя», — згадував чоловік. Він вирішив, що наступного разу, коли місіонер прийде, він ударить його по обличчю, щоб продемонструвати, наскільки в їхній сім’ї йому не раді.
Коли іноземець прибув, Юсеф був готовий до зустрічі. Не розуміючи, що місіонер молиться, він дивувався, чому чоловік, перш ніж вийти, кілька хвилин залишався в машині. А трохи згодом Юсеф не міг повірити в те, як він повів себе далі. «Я простягаю руку, щоб ударити небажаного гостя, — пояснив він, — але натомість сам відчиняю двері й вітаю його. Я не міг зрозуміти, що зі мною відбувається».
Юсеф вирішив, що найшвидший спосіб позбутися місіонера — це помолитися молитвою покаяння, що він і зробив. Як чоловік і чекав, після цього місіонер пішов. Однак, чого він не очікував, то це почуття провини, яке раптово наринуло на нього. Незважаючи на те, що його молитва була нещирою, він відчув осуд за свій гріховний спосіб життя. «Усе, що раніше робило мене задоволеним, щасливим і сильним, спричинилось до того, що я став нещасним і слабким, — пояснив він. — Я почав ненавидіти себе».
Проживши шість місяців із внутрішнім конфліктом, Юсеф вирішив звести рахунки з життям. «Коли я почав це робити, — розповів він, — я ясно почув голос: «Зупинися! Ти хочеш заподіяти собі смерть, але Я можу тобі допомогти. Я воскрес із мертвих. Повір, вивести тебе з цього способу життя набагато легше, ніж воскрешати мертвих».
Тієї ночі Юсеф прийняв Христа. «Я упав навколішки, — згадував він пізніше, — і цього разу моя молитва була щирою». Хоча позбутися наркотичної залежності було важко і болісно, він упевнений, що це зробило його віру твердою і зміцнило в бажанні, щоб оточуючі також пізнали Господа. «Я відразу зрозумів, чого саме хоче від мене Бог, — сказав він, — благовістити, іти до людей і розповідати їм про красу Божої любові та Його плану».
Незабаром Юсеф почав вивчати Слово Боже і допомагати розповсюджувати Біблії та християнську літературу, що призвело до кількох його арештів. Згодом чоловік відчув, що Господь бажає, щоб він відкрив християнську книгарню.
Коли ж Юсеф почав готувати документацію, місцевий чиновник заперечив: «Ти ніколи не відкриєш такий магазин!» Але за два роки його посадили у в’язницю за корупцію, а Юсеф отримав дозвіл на відкриття християнської книгарні!
Надання Слова Божого спраглим Його — для Юсефа важливий стимул у керівництві християнською книгарнею. «Є багато історій, чудових історій про те, як Бог… використовує це служіння», — сказав він.
Одна з цих історій — про людину на ім’я Самір, чий пошук істини почався після того, як він став свідком обезголовлення. Коли суворість ісламського закону розбурхала його душу, Самір почав ставити під сумнів свої мусульманські переконання. Якось, сидячи в домі друга, він помітив у стосі книг Біблію арабською мовою, і йому стало цікаво, у що ж вірять християни.
Фото: у деяких частинах Близького Сходу доступ до Біблії та іншої християнської літератури вкрай обмежений
Самір попросив друга, який отримав Біблію у подарунок під час поїздки за кордон, позичити йому книгу. Чоловік простягнув Саміру Біблію зі словами: «Бери, я навіть не відкривав її».
Самір узяв Біблію додому і почав читати. Пізніше він помітив на внутрішній стороні задньої обкладинки номер телефону, написаний від руки, і після кількох місяців роздумів вирішив зателефонувати за цим номером.
Юсеф виразно пам’ятає перший дзвінок, який він отримав від Саміра. «У нього було багато запитань, — розповів Юсеф. — Він сказав, що перебуває у такому розпачі, що йому довелося зателефонувати за цим номером».
Після телефонної розмови чоловіки домовилися зустрітися в країні, де жив Самір, у якій мусульманам небезпечно приймати християнство. «Я намагався пояснити Старий Завіт, Новий Завіт та Євангелія, — згадував Юсеф їхню першу зустріч. — Він всотував усе як губка».
Нарешті, після кількох зустрічей Самір сказав Юсефу, що хоче стати християнином: «Я вірю, що Ісус — Бог і що те, що написано в Біблії, — правда!»
Деякий час Юсеф нічого не чув про Саміра, але одного разу той з’явився в книгарні з добрими новинами. «Він розповів мені, що свідчив про свою віру другові, який дав йому Біблію», — сказав Юсеф. Друг Саміра також став послідовником Христа.
Юсеф часто зустрічається приватно з людьми, у яких виникли питання про Біблію і християнство. Мусульмани уникають зустрічей у громадських місцях, побоюючись переслідувань навіть за отримання інформації про християнську віру. А ті, хто відмовився від ісламу, щоб іти за Христом, можуть втратити роботу, соціальний статус і сім’ї.
Незважаючи на те, що євангелізація — це справа вкрай ризикована, життєва місія Юсефа — навертати людей до Бога, розповсюджуючи Його Слово. «Ніщо не може зрівнятися з тим, як людина, якою б вона не була, щиро усвідомлює, що Ісус — це Бог, і просить увійти в його серце, — сказав Юсеф. — Це найбільше диво, яке можуть побачити наші очі».
Юсеф стверджує, що має намір продовжувати розповсюджувати Слово Боже серед тих, хто прагне істини. «Я хочу завжди бути на видноті, тому що Біблія — це книга номер один, яка сходить із прилавка нашого магазину, — сказав він. — І я ніколи не перестану пропонувати людям Слово Боже, навіть якщо мені доведеться робити це з візка».