Один із тринадцяти чоловіків, засуджених за жорстоке вбивство (спалення) місіонера Грема Стейнса і двох його синів в Індії 1999 року, був звільнений минулого місяця за «зразкову поведінку» після 25 років ув’язнення. Махендра Хембрам, якому зараз 51 рік, вийшов із в’язниці Кеонджгар у штаті Одіша 16 квітня. Його зустрічали з почестями представники індуїстських націоналістичних угруповань. Перед виходом із в’язниці він сфотографувався з її працівниками, а потім пройшов у святковій ході на честь свого звільнення. Ці урочистості викликали хвилю обурення з боку християнської спільноти та правозахисників як в Індії, так і в усьому світі. Але вдова загиблого місіонера, Гледіс Стейнс, у своїй заяві послідовно закликала до прощення.
Субханкар Гош, представник Гледіс Стейнс у штаті Одіша, сказав в інтерв’ю газеті The Telegraph India зазначив: «Сьогодні Махендра — людина, яка виправилася. Він уже розкаявся у своєму злочині. Розгрібати минуле не має жодної користі. Ми повинні ненавидіти гріх, але не грішника. Грішники змінилися, і Бог простив їм».
За словами представника «Голосу мучеників – Корея» д-ра Хьон Сук Фолі, нинішній заклик Гледіс Стейнс до прощення перегукується з її реакцією ще 2003 року, коли було винесено вирок убивцям.
«Тоді місис Стейнс наголосила, що пробачила вбивцям і не відчуває до них жодної гіркоти, — говорить представник «Голосу мучеників» Фолі. — Вона сказала, що поважає індійський народ, зокрема його толерантність. Місис Стейнс разом із донькою залишалися в Індії до 2004 року, продовжуючи служіння серед прокажених. Гледіс не хотіла покидати людей, які довіряли їй. Відтоді вона регулярно приїжджала до Індії, підтримуючи працю, яку розпочала з чоловіком».
Ставлення і дії місис Стейнс яскраво демонструють різницю між підходами християнських правозахисних організацій і християнського служіння. Вона завжди чітко розрізняла особисте прощення та юридичний процес. У своїх публічних заявах Гледіс не коментувала правову або політичну сторону трагедії, а послідовно свідчила про прощення, яке Ісус Христос пропонує кожному. Її послідовна позиція принесла їй глибоку повагу в індійському суспільстві, настільки, що її називають другою найвідомішою християнкою в Індії після Матері Терези.
На момент винесення вироку Махендрі Хембрамові та іншим обвинуваченим у цій справі у вересні 2003 року, Гледіс Стейнс, якій нині 74 роки і яка живе в Австралії, зробила таку заяву:
«Я прощаю убивцям і не відчуваю гіркоти, адже прощення дарує зцілення, а наша земля — Індія — потребує зцілення від ненависті й насильства. Не слід плутати прощення і наслідки злочину. Бог у Христі простив мені, й Він очікує, що Його послідовники чинитимуть так само. У Біблії сказано: «Кому гріхи простите, простяться їм». У світлі вічності ми всі потребуємо прощення наших гріхів, щоб потрапити на небеса…. Водночас жодна людина не стоїть над законом. Я не маю жодних заперечень проти того, що правосуддя виконує свою роботу — карає за злочини. Ми покликані підкорятися владі, бо немає влади, окрім як від Бога; а та, що існує, встановлена Богом. Ми повинні шанувати і Бога, і людину — кожного на своєму місці».
Така позиція, як зазначає д-р Фолі, є прикладом для наслідування як для християнських служінь, так і для християнських правозахисних організацій. Вона показує, що прощення не заперечує справедливості, але підносить серце до рівня Божих милості й істини.
Сім’я Стейнс. Гледіс, якій зараз 74 роки, стоїть ліворуч. Вона та її донька, яка стала лікарем, живуть в Австралії. Натовп індуїстських націоналістів в Індії 1999 року Грема спалив Стейнса (праворуч) і двох їхніх малолітніх синів
«Звичайно, для християн це глибоко тривожна подія — бачити, як індуїстські націоналісти вітали Махендру Хембрама, а політичні лідери робили схвальні заяви на його адресу та інших засуджених, — каже представник Фолі. — Зрозуміло, чому християнські правозахисні організації по всьому світу виступили із заявами, що засуджують ці події. Вони вважають своїм обов’язком заступатися за християн, які зазнають переслідувань».
Але місис Стейнс завжди зосереджувалась виключно на проповіді та житті за Євангелієм. Навіть коли її чоловіка і двох малолітніх синів було спалено, вона залишалася вірною служінню, яке Христос доручив їй і її чоловікові, і продовжувала звіщати Добру Звістку. У найважчі моменти місис Стейнс свідомо утримувалася від коментарів щодо політики або судового процесу, натомість ділилася тією звісткою, яка відома тільки християнам: прощенням гріхів, яке можливе лише в Ісусі Христі».
Рішенням для індуїстської націоналістичної політики є не християнська політика і навіть не міжнародні права людини. Єдине справжнє рішення — Євангеліє Ісуса Христа.